102 роки тому, 29 січня 1918 року, українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.


Указ Президента України "Про вшанування пам'яті Героїв Крут"

У зв'язку з 90-ю річницею подвигу Героїв Крут та з метою вшанування пам'яті українських юнаків, що полягли у бою під Крутами у січні 1918 року, і належного висвітлення цієї події в історії України постановляю: 1. Кабінету Міністрів України розробити та затвердити план заходів у зв'язку з 90-ю річницею подвигу Героїв Крут, передбачивши, зокрема: проведення заходів із вшанування пам'яті Героїв Крут, зокрема покладення квітів до їх могил, інших пам'ятних місць, пов'язаних із цією подією та її героями, а також до пам'ятних знаків борцям за незалежність України доби Української революції 1917 – 1921 років; організацію експозицій та виставок, присвячених подвигу патріотів; проведення тематичних вечорів, конференцій, інших виховних заходів у вищих, у тому числі військових, навчальних закладах, а також уроків патріотизму у загальноосвітніх  ... читати далі >>>
(джерело: офіційне інтернет-представництво "Президент України - Володимир Зеленський")

День пам’яті Героїв Крут - 29 січня, середа

Ця історія досі викликає неоднозначні оцінки. І це відбувається як з боку суспільно - політичної свідомості обох держав, учасниць згаданої події, так і з боку суто історичного підходу вельми шанованих дослідників . 29 січня 1918 року . Збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути , яка розташовувалася на 130 -му кілометрі в північно-східному напрямку від Києва, Україна . Учасники події : невеликий загін з боку юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) і знаменита Червона гвардія Радянської Росії , яка значно перевищує своїх вимушених супротивників числом, бойовим потенціалом і досвідом... читать дальше >>>
(источник: сайт "Ділова мова")

Бій під Крутами. Передісторія

Розклад сил: 4 (17) грудня 1917 року Рада народних комісарів Росії надіслала ультиматум Українській Центральній Раді за підписами Володимира Леніна і Лева Троцького. Більшовики вимагали легалізувати більшовицькі військові загони в Україні й припинити їх роззброєння. Зазначалося, що в разі невиконання вимог російський радянський уряд вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни проти нього. 5 (18) грудня 1917 року, не дочекавшись відповіді від українського уряду, більшовицький російський уряд Леніна-Троцького оголосив війну УНР. Бойові дії розпочалися в середині грудня 1917 року, а з проголошенням Четвертим універсалом незалежності УНР Центральною Радою, 22 січня 1918 року країна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією. 12 грудня 1917 року Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові проголосив так звану Українську Народну Республіку Рад і вже в половині грудня надходила військова й інша допомога більшовицьким силам в УНР. Під командуванням Антонова-Овсєєнка 20-тисячний більшовицький загін прямував на схід України, а з північного сходу наступав загін Михаїла Муравйова. Попри те, що загін названо Східним фронтом, він становив більше ніж шість тисяч чоловік, переважно московських і петроградських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту... читати далі >>>

(джерело: сайт "Канал 24")

Бій під крутами: як школярі та студенти затримали ворога і дали змогу світові визнати українську незалежність

Сьогодні, 29 січня, в Україні вшановують пам'ять про хлопців, які загинули в бою під Крутами у 1918 році. БІЙ ПІД КРУТАМИ: Бій під Крутами відбувся 29-30 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Бій тривав п'ять годин між чотиритисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків "Вільного козацтва", що загалом нараховував близько шість сотень вояків. Тоді українські школярі і студенти затримали ворога, що дало змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який пізніше врятував молоду українську державність. Утім, під час бою близько 30 хлопців потрапили в полон до більшовиків і були жорстоко і холоднокровно страчені... читати далі >>>
(джерело: сайт "5 канал")

Історія бою під Крутами у січні 1918 року та умови Брест-Литовського мирного договору

Утворення Української Народної Республіки (ІІІ-й Універсал 20.11.1917) та проголошення її незалежності (IV-й Універсал 22.01.1918) створили шанс для національно-визвольних змагань та відновлення втраченої державності. Однак умови були вкрай несприятливі: викликана війною розруха та хаос сприяли поширенню облудних більшовицьких ідей серед значної частини населення. Мали місце серйозні прорахунки керівництва молодої держави у сфері військового будівництва. Але головною загрозою була політика Радянської Росії, яка не могла змиритися з існуванням самостійної України.Бій під Крутами є епізодом радянсько-української війни, яка розпочалася наприкінці грудня 1917 року. Із проголошенням 12 грудня 1917 року у Харкові Української Радянської Республіки з Росії почала надходити допомога більшовицьким ... читати далі >>>

(джерело: сайт "Вишгород")

Бій під Крутами. Хронологія за спогадамиучасників битви

Сто років тому близько 400 курсантів і студентів стримали наступ на Київ майже чотиритисячної армії більшовиків. Бій на залізничній станції «Крути» тривав понад п'ять годин. Затримка просування армії Муравйова дала можливість укласти Берестейський мирний договір, що означав міжнародне визнання української незалежності. Чому ж молоду державу захищали необстріляні студенти-добровольці, а не військо? Як відбувався нерівний бій? І чи є докази порушення більшовиками Женевської конвенції щодо поводження з полоненими? Відповіді на ці запитання Радіо Свобода шукало у мемуарах учасників боїв під Крутами. Як все почалося? Борис Монкевич, учасник бою під Крутами: Борис Монкевич, учасник бою під Крутами: Борис Монкевич​– Озброєні сили більшовиків, заволодівши вже східним шматком України, йшли до нашої столиці Києва двома сильними арміями... читати далі >>>
(джерело: сайт "Радіо Свобода")
Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки

Насправді легендарний бій відбувся не 29, а 30 січня. "Шкодувати київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо". Мало яка інша подія в історії України є настільки ж відомою, як бій під Крутами. Він посідає чільне місце в національній історичній пам’яті, проте в історіографії досі немає цілісного опису крутянських подій. Дослідники часто плутаються в деталях і обставинах бою під Крутами. Навіть дата бою визначена невірно. Спираючись на спогади учасників подій і документи, автор статті спробував відтворити перебіг цієї героїчної й трагічної сторінки в історії українських ... читати далі >>>

(джерело: сайт "Українська правда. Історична правда")

40 героїв, які вижили під Крутами. Короткі біографії

У цій розвідці спробував систематизувати у коротких довідках (на основі загалом відомих матеріалів) інформацію про тих, хто вижив. Цей зріз охоплює, правда, близько 10% від загального числа, але і з них можна зрозуміти загальну картину подальшого життя. Для зручності подаю список у порядку, який допоможе локалізувати (щоб відшуковувати) їхні могили по областях Україні, штатах США, країнах ЄС, інших країнах світу. Відзначу, що особисто мене вразило найбільше у процесі підготовки цього матеріалу. Певним відкриттям стало те, що під Крутами було щонайменше двоє дівчат-санітарок (вдалось відшукати світлину однієї із них) і шестеро майбутніх православних священників. А також географія крутянців за місцем народження - із кубанцями включно. Серед довідок - уродженці різних областей (було б добре, щоб земляки їх нормально вшанували, хоча б і через 100 років, які минули). Але найбільше вразив життєвий шлях одного уродженця Кубані: його виключили з кадетського корпусу в Тифлісі за українофільство (знайшли, зокрема, і «Кобзар»), учасник бою під Крутами, лицар Залізного хреста за Зимовий похід і бої, у 1939 році боронив Польщу офіцером полку люблінських уланів, а вирвавшись із німецького полону, включився в Армію крайову і загинув під час Варшавського постання…читати далі >>>
(джерело: сайт "Тексти")

Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут»

Музей розкриває героїчну подію української військової історії – бій під Крутами, який відбувся у січні 1918 року. Будівництво Меморіального комплексу «Пам’яті героїв Крут» розпочалось у 1990 році з ініціативи громадськості. З 2010 року музей став філією Національного військово-історичного музею України. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам’ятник як насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Червона колона нагадує про подібні колони Київського Університету, звідки були більшість студентів, що загинули під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч із пам’ятником викопане озеро у формі хреста. Музейна експозиція складається з залізничної платформи та 4-х залів-вагонів, які стилізовані зовні під вагони тих часів... читати далі >>>
(джерело: сайт "Музеї, заповідники Чернігова та Чернігівської області")





Сьогоднішніх захисників України народ із гордістю називає «кіборгами». Який час, такі й асоціації про героїчне. І вони своїм патріотизмом, мужністю і героїзмом гідно продовжують славетну історичну військову традицію наших предків. У національній пам’яті України гідне місце належить Осипу Твердовському (герой Крут), Гончаренко Аверкію Матвійовичу (українському військовому, командиру українських частин у бою під Крутами), Піпському Григорію ( учасник бою під Крутами, розстріляний більшовиками. Відомий як той, що перед розстрілом зачав співати «Ще не вмерла Україна»), Лоському Ігору Костянтиновичу (герою Крут)....

Жінки Української повстанської армії