Найкраще ситуацію описав Володимир Винниченко у своїй книзі " Відродження нації":
«…Це була війна впливом… Наш вплив був менший. Він був уже остільки малий, що ми з великими труднощами могли складати якісь невеличкі більш-менш дисципліновані частини й висилати їх проти більшовиків. Більшовики, правда, теж не мали великих дисциплінованих частин, але їхня перевага була в тому, що всі наші широкі маси солдатства не ставили їм ніякого опору або навіть переходили на їхній бік, що майже все робітництво кожного міста ставало за ними; що в селах сільська біднота явно була більшовицька; що, словом, величезна більшість самого українського населення була проти нас. Єдиною активною мілітарною нашою силою була наша інтелігентна молодь і частина національно-свідомого робітництва, яке гаряче стояло за українську державність, розуміючи за нами ту державність так само, як і ми її розуміли»…

Указ Президента України "Про вшанування пам'яті Героїв Крут"

З метою виховання у громадян, особливо молоді, поваги до історичного минулого Українського народу та у зв'язку з 89-ю річницею героїчної загибелі юнаків у бою під Крутами постановляю: 1. Кабінету Міністрів України забезпечити здійснення заходів із вшанування пам'яті Героїв Крут, зокрема організацію експозицій та виставок, присвячених подвигу патріотів, проведення тематичних вечорів, конференцій, інших виховних заходів у вищих, у тому числі військових, навчальних закладах, а також уроків патріотизму у загальноосвітніх навчальних закладах. 2. Київській міській та Чернігівській обласній державним адміністраціям забезпечити впорядкування пам'ятних місць, покладення квітів до могил Героїв Крут, монументів, присвячених увічненню їх пам'яті... читати далі >>>

(джерело: офіційний веб-портал "Верховна Рада України")


Круты 2019: День памяти героев Крут

29 января 2019 г. на Черниговщине состоится торжественный митинг-реквием в память о подвиге украинских студентов, павших в бою с большевиками. В этот день в 1918 году на железнодорожной станции Круты в Черниговской области 300 киевских студентов, защищая подступы к Киеву, вступили в неравный бой с шеститысячной армией большевиков под командованием Михаила Муравьева, которая в числе других вела наступление на Украинскую Народную Республику. Точное количество погибших студентов официально нигде не зафиксировано. По показаниям участников событий, были убиты более 250 человек с украинской стороны. Известны имена только 27 студентов, которых взяли в плен и расстреляли. Их тела позже были торжественно перезахоронены на Аскольдовой могиле в Киеве. В 2006 году на станции Круты открыли Мемориал памяти героев Крут (с. Памятное Борзнянского р-на). Его главным элементом является 10-метровая красная колонна - копия колонн фасада Красного корпуса Киевского национального университета им.Т.Шевченко, откуда было большинство увековеченных студентов-героев. Рядом с памятником воссоздана железнодорожная станция с паровозом и вагонами, в которых открыта экспозиция, посвященная борьбе за независимость Украины в 1917-1919 годах... читать дальше >>>
(источник: сайт "Дорога")

Бій під Крутами. Передісторія

Розклад сил: 4 (17) грудня 1917 року Рада народних комісарів Росії надіслала ультиматум Українській Центральній Раді за підписами Володимира Леніна і Лева Троцького. Більшовики вимагали легалізувати більшовицькі військові загони в Україні й припинити їх роззброєння. Зазначалося, що в разі невиконання вимог російський радянський уряд вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни проти нього. 5 (18) грудня 1917 року, не дочекавшись відповіді від українського уряду, більшовицький російський уряд Леніна-Троцького оголосив війну УНР. Бойові дії розпочалися в середині грудня 1917 року, а з проголошенням Четвертим універсалом незалежності УНР Центральною Радою, 22 січня 1918 року країна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією. 12 грудня 1917 року Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові проголосив так звану Українську Народну Республіку Рад і вже в половині грудня надходила військова й інша допомога більшовицьким силам в УНР. Під командуванням Антонова-Овсєєнка 20-тисячний більшовицький загін прямував на схід України, а з північного сходу наступав загін Михаїла Муравйова. Попри те, що загін названо Східним фронтом, він становив більше ніж шість тисяч чоловік, переважно московських і петроградських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту... читати далі >>>

(джерело: вікіпедія)

Історія бою під Крутами у січні 1918 року та умови Брест-Литовського мирного договору

Утворення Української Народної Республіки (ІІІ-й Універсал 20.11.1917) та проголошення її незалежності (IV-й Універсал 22.01.1918) створили шанс для національно-визвольних змагань та відновлення втраченої державності. Однак умови були вкрай несприятливі: викликана війною розруха та хаос сприяли поширенню облудних більшовицьких ідей серед значної частини населення. Мали місце серйозні прорахунки керівництва молодої держави у сфері військового будівництва. Але головною загрозою була політика Радянської Росії, яка не могла змиритися з існуванням самостійної України.Бій під Крутами є епізодом радянсько-української війни, яка розпочалася наприкінці грудня 1917 року. Із проголошенням 12 грудня 1917 року у Харкові Української Радянської Республіки з Росії почала надходити допомога більшовицьким силам в Україні... читати далі >>>
(джерело: сайт "Вишгород")

Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки

Насправді легендарний бій відбувся не 29, а 30 січня. "Шкодувати київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо". Мало яка інша подія в історії України є настільки ж відомою, як бій під Крутами. Він посідає чільне місце в національній історичній пам’яті, проте в історіографії досі немає цілісного опису крутянських подій. Дослідники часто плутаються в деталях і обставинах бою під Крутами. Навіть дата бою визначена невірно. Спираючись на спогади учасників подій і документи, автор статті спробував відтворити перебіг цієї героїчної й трагічної сторінки в історії українських визвольних змагань... читати далі >>>
(джерело: сайт "Українська правда. Історична правда")

Вшанування загиблих

"Dulce et decorum est pro patria mori!" (Солодко і гарно вмерти за Вітчизну). Саме з цього вислову латинською мовою розпочав свою промову Михайло Грушевський на похоронах учасників бою під Крутами у Києві на Аскольдовій могилі 19 березня 1918 року. Тоді до Києва привезли 18 померлих під Крутами бійців Студентського куреня, яких вдалося знайти на полі бою та ідентифікувати. Їх тіла зустріли на вокзалі процесія, яка і провела їх до місця урочистого поховання. Під час провезення тіл біля будинку Центральної Ради відбулось зняття із цього будинку російської символіки. Про це заявив Грушевський, перетворивши подію на своєрідний ритуал.Серед інших виступав професор другої української гімназії, учні якого вступили до Студентського куреня, і частина з них загинула. Саме він вперше порівняв загиблих під Крутами із учасниками битви під Фермопілами 480 року до н. е. (так звані "300 спартанців"). Це порівняння запам’яталося учасниками церемонії і згодом неодноразово було використано у спогадах... читати далі >>>
(джерело: "канал 24")
Бій під Крутами: Пам'яті героїв присвячується

Майже сто років тому відбулась одна з найтрагічніших подій в історії нашої країни. Українські студенти віддали своє життя, аби захистити Київ від наступу більшовиків. Сьогодні складається враження, що історія повторюється. Принаймні так вважає більшість українців. Однак факт залишається фактом, цей бій залишив неабиякий слід в нашій національній пам’яті. Проте кандидат історичних наук Михайло Ковальчук стверджує, що серед науковців й досі немає єдиної думки щодо обставин та деталей події. Засновуючись на спогадах очевидців та офіційних документах, він вважає, що все відбулося саме 30 січня. У своїй статті "Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки", історик спробував відтворити хід тодішніх подій: В січні 1918 року радянські війська розпочали наступ на УНР. Зі сходу насувалися війська Муравйова, Березін наступав з Півночі. Українські війська були неспроможні чинити опір. 28 січня радянські війська зустрілися на залізничній станції Бахмач, відтіснивши українців до станції Крути. Червона армія налічувала близько 4000 бійців, українська – близько 500, більшість з яких були просто студентами та юнаками. Не говорячи вже про рівень озброєння обох сторін... читати далі >>>
(джерело: сайт "UAMODNA")

Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут»

Музей розкриває героїчну подію української військової історії – бій під Крутами, який відбувся у січні 1918 року. Будівництво Меморіального комплексу «Пам’яті героїв Крут» розпочалось у 1990 році з ініціативи громадськості. З 2010 року музей став філією Національного військово-історичного музею України. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам’ятник як насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Червона колона нагадує про подібні колони Київського Університету, звідки були більшість студентів, що загинули під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч із пам’ятником викопане озеро у формі хреста. Музейна експозиція складається з залізничної платформи та 4-х залів-вагонів, які стилізовані зовні під вагони тих часів... читати далі >>>
(джерело: сайт "Музеї, заповідники Чернігова та Чернігівської області")





Сьогоднішніх захисників України народ із гордістю називає «кіборгами». Який час, такі й асоціації про героїчне. І вони своїм патріотизмом, мужністю і героїзмом гідно продовжують славетну історичну військову традицію наших предків. У національній пам’яті України гідне місце належить Осипу Твердовському (герой Крут), Гончаренко Аверкію Матвійовичу (українському військовому, командиру українських частин у бою під Крутами), Піпському Григорію ( учасник бою під Крутами, розстріляний більшовиками. Відомий як той, що перед розстрілом зачав співати «Ще не вмерла Україна»), Лоському Ігору Костянтиновичу (герою Крут)....

Жінки Української повстанської армії